ЕСЕ
Вчитель, викладач, педагог… Скільки синонімів одного слова.
Доля чи випадок привів мене до професійно-технічного навчального закладу.
Як відомо: навчальний заклад був і буде в житті кожного. Для учнів - це набуття знань, а для вчителя - книга життя, читаючи яку, сторінку за сторінкою, набираєшся безцінного досвіду. І важливо, щоб цей досвід із маленької "зернинки", яку наставник вкладає в кожного свого учня, проріс урожайним "колоссям" на життєвій ниві його вихованців.
Мені хотілось усе спробувати, хотілось експериментувати. Вчитель стає острівцем Знань, Упевненості, Самовдосконалення для учнів.
І разом зі своїми учнями я вчилася, раділа їх успіхам і досягненням. Дякую їм за співпрацю, за те, що вони разом зі мною опановували знання за сучасними методиками навчання і робили це із захопленням. Бо це були мої «перші кроки» до розуміння того, що таке процес навчання і як шукати нові шляхи в ньому. Вчити, виховувати, розвивати учня важко, відповідально, але й радісно.
На моїх очах відбувається звичайне диво: з невмілого, невпевненого у собі підлітка виростає особистість, яка мислить, багато знає, вміє, оцінює себе й інших людей. Кожен учень має неповторне індивідуальне обличчя, що виявляється в його характері та здібностях.
З часом, впроваджуючи в своїй роботі інноваційні навчальні технології навчання і познайомившись з іншими інформаційними технологіями, вирішила, що кожен педагог повинен відшукати для себе і своїх учнів ті оптимальні методи навчання, які допоможуть отримувати результати. І разом з тим не загасять у дитячих очах вогник допитливості, перетворять його у благодатний вогонь бажання здобувати знання, творити добро. Учитель, за словами В.О. Сухомлинського - це вічний експериментатор.
Змінюються умови навчання й підходи до виховання, та незмінним залишається головне призначення вчителя – навчити людину бути людиною.
Якось натрапила на такі рядки: «Коня можна привести до річки, але змусити пити із неї воду – ні!» Несподіване порівняння з освітою, але на мою думку, влучне! А що, коли у цій річці вода чиста, прозора і прохолодна, та ще й сотні грайливих рибок манять до себе? А береги в свою чергу ваблять своїми тінистими деревами і різнобарв’ям квітів? Тут, напевно, і сама вперта тварина не стримається і захоче вгамувати свою спрагу!
Підтримати жагу до знань, розвинути, збагатити і зберегти та ще й надихнути на все подальше життя – основне завдання сучасного педагога. Наділити своїх вихованців здатністю знаходити радість і насолоду у праці. Вчити навіть у малому бачити великий зміст. Все це твоя задача. Бо ти – Учитель!
Перед кожним педагогом є два шляхи: жити минулими заслугами, заплющивши очі на кардинальні зміни в світі, прирікаючи учнів на життєву неуспішність, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій.
Не дарма професійним кредом своєї роботи я вважаю слова В. Сухомлинського:
«Педагогічна ідея – це повітря,
в якому розправляє крила педагогічна творчість».
Вчитель, викладач, педагог… Скільки синонімів одного слова.
Доля чи випадок привів мене до професійно-технічного навчального закладу.
Як відомо: навчальний заклад був і буде в житті кожного. Для учнів - це набуття знань, а для вчителя - книга життя, читаючи яку, сторінку за сторінкою, набираєшся безцінного досвіду. І важливо, щоб цей досвід із маленької "зернинки", яку наставник вкладає в кожного свого учня, проріс урожайним "колоссям" на життєвій ниві його вихованців.
Мені хотілось усе спробувати, хотілось експериментувати. Вчитель стає острівцем Знань, Упевненості, Самовдосконалення для учнів.
І разом зі своїми учнями я вчилася, раділа їх успіхам і досягненням. Дякую їм за співпрацю, за те, що вони разом зі мною опановували знання за сучасними методиками навчання і робили це із захопленням. Бо це були мої «перші кроки» до розуміння того, що таке процес навчання і як шукати нові шляхи в ньому. Вчити, виховувати, розвивати учня важко, відповідально, але й радісно.
На моїх очах відбувається звичайне диво: з невмілого, невпевненого у собі підлітка виростає особистість, яка мислить, багато знає, вміє, оцінює себе й інших людей. Кожен учень має неповторне індивідуальне обличчя, що виявляється в його характері та здібностях.
З часом, впроваджуючи в своїй роботі інноваційні навчальні технології навчання і познайомившись з іншими інформаційними технологіями, вирішила, що кожен педагог повинен відшукати для себе і своїх учнів ті оптимальні методи навчання, які допоможуть отримувати результати. І разом з тим не загасять у дитячих очах вогник допитливості, перетворять його у благодатний вогонь бажання здобувати знання, творити добро. Учитель, за словами В.О. Сухомлинського - це вічний експериментатор.
Змінюються умови навчання й підходи до виховання, та незмінним залишається головне призначення вчителя – навчити людину бути людиною.
Якось натрапила на такі рядки: «Коня можна привести до річки, але змусити пити із неї воду – ні!» Несподіване порівняння з освітою, але на мою думку, влучне! А що, коли у цій річці вода чиста, прозора і прохолодна, та ще й сотні грайливих рибок манять до себе? А береги в свою чергу ваблять своїми тінистими деревами і різнобарв’ям квітів? Тут, напевно, і сама вперта тварина не стримається і захоче вгамувати свою спрагу!
Підтримати жагу до знань, розвинути, збагатити і зберегти та ще й надихнути на все подальше життя – основне завдання сучасного педагога. Наділити своїх вихованців здатністю знаходити радість і насолоду у праці. Вчити навіть у малому бачити великий зміст. Все це твоя задача. Бо ти – Учитель!
Перед кожним педагогом є два шляхи: жити минулими заслугами, заплющивши очі на кардинальні зміни в світі, прирікаючи учнів на життєву неуспішність, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій.
Не дарма професійним кредом своєї роботи я вважаю слова В. Сухомлинського:
«Педагогічна ідея – це повітря,
в якому розправляє крила педагогічна творчість».
